1895- 1968
Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури.
З 1918 р. працював в Україні у книжковій та газетній графіці, був художником Київського оперного театру «Музична драма».
У 1918-1919 рр. вчився в художній майстерні Олександри Екстер у Києві.
В 1919 переїхав до Харкова. Працював в Героїчному театрі, Першому державному театрі. Від 1925 року художник-постановник і головний художник Харківського театру опери та балету. Паралельно ставив у Київському театрі опери та балету.
Народний художник УРСР (1945).
З 1946 по 1952 Хвостенко-Хвостов був головним художником Київського державного театру опери і балету.
Борис Косарєв писав про нього: «Він знав безліч сценічних прийомів і з великим хистом ними користувався. Пригадую, в одному спектаклі особливо вдало з погляду просторового вирішення намалював він ліс, крізь який виднілися небо та хмара. Все сприймалося жваво, рухливо, переконливо до ілюзорності. І що ж? Задник, виявилося, був не цільним, а прорізним, і в прорізах містилися «язики» з деталями дальшого плану. Прийом, що його колись винайшов Роллер, у Хвостенка-Хвостова зажив новим життям. Яскравим спогадом живуть у моїй пам’яті: конструктивне оформлення «Тома Сойєра» у Дитячому театрі Харкова (зелене з помаранчевим драпування з китицями, опущене на станок-декорацію); панно у спектаклі «Хобо» із зображенням фотографій хмарочосів, намальоване на гранях станків кубічної форми. Ці декорації рухалися, відкривалися, перекривалися…
Пам’ятаю також оригінальний радіус у «Наталці Полтавці» (режисер І. Мар’яненко) — артистично намальоване листя верби… У декораційному мистецтві Хвостенко-Хвостов був, як то кажуть, царем і богом. Олександр Веніамінович мислив категоріями сцени як режисер. «Розумієш, старий,- казав він,- на сцені треба будувати майданчики. Без них режисеру ніде буде мізансценувати».
Цікава література:
1. А. Драк. О. В. Хвостенко-Хвостов. 1962.
3. Д. Горбачов. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф, живописець, графік. 1987.
