1882 -1949
“Олександра Екстер увійшла в історію мистецтва насамперед завдяки своїм реформаторським ідеям у сценографії. Вона вперше запропонувала замість пласких розмальованих декорацій використовувати складні багатоярусні конструкції, займаючи таким чином увесь простір сцени, а не лише її підлогу. Друге театральне новаторство — костюми”.
Олександра Олександрівна Григорович народилася 18 (5) січня 1882-го в місті Білосток Гродненської губернії (нині територія Польщі). Її батько Олександр Абрамович Григорович — білорус, мати — грекиня.
Коли їй було два роки, сім’я переїхала до Сміли. Незабаром батько отримав роботу в Києві. На 35 років Київ стає рідним містом для Олександри.
В Києві вона закінчила Ольгинську гімназію, навчалась у Миколи Пимоненка в Київському художньому училищі разом із Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком, приватно відвідувала студію Сергія Світославського.
В 1903 році вийшла заміж за київського адвоката Миколу Екстера і з його німецьким прізвищем здобула світову славу.
У 1907-му вона вперше потрапляє до Парижа й завдяки Аполлінеру знайомиться з Пікассо і Браком, таким чином опинившись у самому серці європейського мистецтва.
Три її вистави в Камерному театрі забезпечили їй усесвітнє визнання:
Поєднання художнього досвіду кубізму, футуризму, супрематизму та нової пластичної драми полтавчанина Олександра Таїрова назавжди змінили уявлення про театр.
Мистецтвознавець Абрам Ефрос називав її декорації «урочистим парадом кубізму». Екстер також називали «Пікассо сценографії».
Починаючи з 1914 року, її кубізм вибухнув усіма барвами веселки, вона була зачарована українським народним мистецтвом. Вона стала абстракціоністкою.
У 1918 році мисткиня відкриває київську студію декоративного мистецтва, де збирались усі творчі люди міста. В студії працювали майбутні метри сценографії Павло Челіщев, Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Олександр Хвостенко-Хвостов та живопису – Ель Лисицький, Соломон Епштейн, Олександр Тишлер, Ісаак Рабинович та багато інших тих, хто роз’їхався по всьому світу. У своїй київській студії вона навчала абстрактного мистецтва навіть дітей, пропонуючи їм ілюструвати казку не сюжетно, а з допомогою ритмів.
Олександра Екстер приятелювала з Лесем Курбасом, але творити разом так і не вийшло, хоча режисер запрошував.
На початку 1920-х Екстер працювала над костюмами для екранізації Яковом Протазановим «Аеліти», але її ескізи лишилися нереалізовані. Режисер втілив власні ідеї, у яких, проте, відчувається вплив Екстер.
У Києві Екстер створювала декорації для балетів Броніслави Ніжинської — сестри відомого прем’єра дяґілєвського «російського балету» Вацлава Ніжинського, який сам тут народився.
Олександра звертала увагу на освітлення як об’єкт драматичної дії і запрошувала електромонтера до співпостановки п’єс. Не виключено, що саме Київ є місцем народження світлових ефектів та перетворення освітлювача на режисера світла.
Цікава література:
1. Тугендхольд Я. Олександра Екстер як живописець та художник сцени. Берлін, 1922.
2. Andre Nakov. Exter. Catalogue de la retrospective d`Alexandra Exter a la Galerie Jean Chauvelin. Paris, 1972.
3. Олександра Екстер. Ескізи декорацій та костюмів. Із зібрання ГЦТМ ім. А. А. Бахрушина. Москва, 1986.
5. Олександра Екстер. Виставка творів. Каталог. Одеса, 1989.
6. Коваленко Г.Ф. Олександра Екстер. Шлях художника. Художник і час. Москва, Галарт, 1993.
7. John E. Bowlt, Jean Chauvelin, Nadia Filatoff, Dmytro Horbachov. Alexandra Exter. Monographie (bilingual French-English text). 2003.
8. Alexandra Exter. Château de Tours. 2008.
10. Георгій Коваленко. Олександра Екстер та її студія (Київ, 1918).
11. Георгій Коваленко. Олександра Екстер. (Київ, 2021)
